Як правильно хреститися?




Як правильно хреститися?

 

Хресне знамення супроводжує віруючого всюди: ми хрестимося, пробудившись від сну і лягаючи спати, виходячи з дому і входячи у храм, перед і після їжі. Хрест Христовий освячує собою все і вся, і тому зображення його віруючим на собі — спасительне і корисне для душі.
Хрест є знаряддя чи знамено перемоги Христової над гріхом і смертю. Один учитель, щоб краще пояснити учням, як Ісус Христос міг хрестом Своїм долати зло у світі, навів такий приклад:
 Довгий час швейцарці боролися проти своїх ворогів - австрійців Нарешті обидва ворожі війська зустрілися в одній долині, щоб дати рішучий бій. Австрійські воїни, вдягнені в залізні панцирі, виставивши вперед списи, утворили щільні лави, і швейцарці, розмахуючи своїми палицями, безуспішно намагалися прорвати лави неприятеля. Декілька разів швейцарці кидалися вперед на ворога з надзвичайною відвагою, та щоразу відкочувалися назад. Вони були неспроможні прорвати частокіл списів.
 Тоді один із швейцарських воїнів Арнольд Вінкельрід, жертвуючи собою, вибіг уперед, схопив обома руками кілька виставлених навпроти списів і дав їм устромитися собі в груди. Завдяки цьому шлях швейцарцям було відкрито, вони увірвалися в лави австрійців і здобули вирішальну й остаточну перемогу над ворогами.
 Так герой Вінкельрід, пожертвувавши своїм життям, помер, але дав можливість своєму народові перемогти ворога.
 Подібно до цього і Господь наш Ісус Христос страшні й нездоланні для нас списи гріха й смерті прийняв Своїми грудьми, помер на хресті, але воскрес, як переможець гріха і смерті, і цим відкрив нам шлях до вічної перемоги над злом і смертю, тобто відкрив шляхи до вічного життя.
 Тепер усе залежить від нас самих: якщо ми хочемо позбутися влади зла, гріха і вічної смерті, то ми повинні йти за Христом, тобто вірувати у Христа, любити Його і виконувати Його святу волю, в усьому слухатися Його (жити з Христом).
 Ось чому, щоб засвідчити нашу віру в Христа, Спасителя нашого, ми носимо на тілі хрест, а під час молитви зображуємо на собі правою рукою знак хреста, тобто осіняємо себе хресним знаменням (хрестимося).
 Хресне знамення - це мале священнодійство, в якому християнин, зображуючи на собі знак Хреста Господнього з призиванням Божого Імені, отримує сам (або той, кого він осіняє) Божественну Благодать Святого Духа.
 У тому, що це дійсно так, можна переконатися з численних прикладів, описаних у духовній літературі або переданих усно, коли від хреста втікали демони, протухала вода, «заряджена» чаклунами, екстрасенсами або «бабками», полегшувалися або проходили недуги …
 До речі, зверніть увагу на те, що абсолютна більшість єретиків і сектантів ненавидять Хрест і, вважаючи Його лише знаряддям страждання, зневажають Його.
 Нам же, православним християнам, треба знати, що хресне знамення тоді тільки має благодатну силу, коли відбувається благоговійно і правильно. Ті, хто недбало і неуважно хрестяться, насправді лише радують бісів. Святитель Василій Великий писав: «В церкві все повинно бути благоговійно і по чину». Хресне знамення — видиме свідоцтво нашої віри.
Для здійснення хресного знамення, великий, вказівний і середній пальці правої руки складаються разом, а безіменний і мізинець притискаються до долоні. Складаються один з одним пальці символізують віру в Святу Трійцю: Отця, Сина, Святого Духа. Притиснуті до долоні пальці означають божественну і людську природи Сина Божого (малюнок 1).
 Хрестіться, починаючи з чола, потім торкніться живота, потім правого і лівого плечей (малюнки 2, 3). Осіняйте себе хресним знаменням без поспіху, не водячи рукою по повітрю просто так, не починайте поклін, не закінчивши хреститися. Вважається, що тим самим людина ламає покладений на себе хрест.
 Не завжди хресне знамення супроводжується поклоном і навпаки. Згідно з інформацією, опублікованою на сайті Pravoslavie.ru, хреститися без поклонів дозволяється на початку читання Священного Писання, «Вірую», «Христос, істинний Бог наш …». Тричі осіняє себе хресним знаменням без поклону при словах «Слава у вишніх Богу …» на початку шестопсалмія, в середині — тричі під час слів «Алилуя». Під час слів «Благословення Господнє на вас…»,« І на віки віків »,«Благодать Господа нашого Ісуса Христа …», «Мир всім», «І будуть милості великого Бога …» потрібно творити поясний поклін , не хрестячись
 Поклонами ми висловлюємо усвідомлення нашої гріховності і недостойності перед Богом, вони - знак нашого смирення перед Ним. Поклони бувають поясні, коли ми нахиляємося до пояса, і земні, коли ми стаємо на коліна і торкаємося головою і руками землі
 Поясний поклін після осінення себе хрестом здійснюється при вході і виході з храму (тричі), на ектеніях після співу «Господи, помилуй», «Подай, Господи», «Тобі, Господи» (неприйнятним є коли людина лише нахиляється або кладе праву руку на груди підчас співу цих слів), при виголосі на славу Святої Тройці, під час слів «Твоє від Твоїх …», «Прийміть, споживайте …»,« Пийте з неї всі …», коли читають «Чеснійшу Херувимів …»,« поклонімся »,« припадімо ». Хреститися і здійснювати поясний поклін потрібно по три рази під час читання «Святий Боже», «Алилуя», «Прийдіть, поклонімся», «Слава Тобі, Христе Боже». Ще на утрені під час читання канону, коли виголошують Господу, Божій Матері, святим, а також в кінці кожної стихири і на літії (тричі після перших двох прохань ектенії і по одному після двох інших прохань).
 Земний поклін супроводжує хресне знамення частіше під час посту, завжди після молитов «Тобі співаємо …»,« Достойно є … », виголосів «Святеє святим »,« І сподоби нас, Владико …», перед молитвами «Отче наш», «Достойно і праведно є …», під час виносу Святих Дарів. Щоб покласти земний поклін необхідно стоячи перехреститися схилитися головою до землі і встати знову на ноги, неприпустимо класти поклони будучи на колінах. Існує практика класти земні поклони і ставати на коліна в недільні дні та великі двунадесяті свята, ця практика помилкова і такі речі є святотатством, тим паче неможна робити це після Причастя Святих Христових Таїн. Не робіть земні поклони в дні від Пасхи до П’ятидесятниці, в період від Різдва до Богоявлення, в день Преображення Господнього.
 Коли ми осіняємо себе хресним знаменням, то подумки вимовляємо: «В ім'я Отця і Сина і Святого Духа, амінь», виражаючи цим нашу віру в Святу Трійцю і наше бажання жити і трудитися на славу Божу. Слово «амінь» - означає: по правді, нехай буде так. 
 Треба сказати про те, що у традиції Західної України, християни, особливо люди похилого віку, покладаючи на себе хресне знамення, після доторкання до лівого плеча, доторкаються до живота знову, кажучи при цьому «амінь» (малюнок 4), це неправильно і так не слід робити, тому що є загальноприйняті Церквою правила, як правильно хреститися і їх треба дотримуватись нічого самовільно не змінюючи. Можливо практика «бити себе в груди» після хресного знамення з’явилася, як наслідування прикладу митаревої молитви «Боже будь милостивий до мене грішного», тобто щирого покаяння перед Богом.
Особливу увагу потрібно звернути на те, щоб хреститися уважно і неквапливо. Недбайливо творячи хресне знамення, ми грішимо. Цей гріх називається блюзнірством або святотатством. Важливо, щоби цей знак був присутній у нашому щоденному житті і щоб ми його звершували з повагою, з розумінням, що звертаємося всім своїм єством до Живого Бога, адже хресне знамення є знаком нашого спасіння. Святий Іоанн Золотоуст говорить: «Якщо ти при повній вірі, з сердечним налаштуванням зобразиш на собі Хрест Христа, то жоден із нечистих духів не зможе наблизитися до тебе, бо побачить той меч, яким він уражений, побачить ту зброю, яка нанесла йому смертельну рану».



Обновлен 03 мар 2013. Создан 21 янв 2013



Київська православна богословська академія cerkva-snt.at.ua свящ. Богдан Сливка Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату bogoslov.cv.ua