Святитель Тихон Задонський про піст




Славетний ієрарх, великий подвижник і духовний письменник Православної Церкви, причислений до лику її святих, навчає, що піст є найдавніше установлення Церкви Божої. Свій початок бере він від праотця Адама, від перших днів людського буття. Як наказ про стримування, піст був першою заповіддю Божою і тим самим став основою законодавства Старозавітної Церкви. «І заповідав Господь Бог людині,— читаємо ми на початку першої біблійної книги Буття,— кажучи: від кожного дерева її саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла — не їж від нього...» (Бут. 2, 16—17). Згодом, як видно з біблійної історії, багато найважливіших подій у житті як окремих старозавітних праведників, так і всього богообраного народу супроводжувалось одноденними та багатоденними постами.

Господь Ісус Христос починає Своє всенародне служіння в Новозавітній Церкві також сорокаденним постом. «І постив Він,— пише св. євангеліст Матфей,— сорок днів і сорок ночей, а потім схотів їсти» (Мф. 4, 2; пор. Вих. 34, 28).
Св. апостоли, за прикладом Ісуса Христа, важливі справи у своєму апостольському служінні попереджали молитвою і постом (Діян. 1З, 2; 14, 23).

Пізніше необхідність постів для духовного життя християнина була записана в канонах Православної Церкви і вченні св. отців.

Один з великих світильників Церкви Руської, особливо близький нам як наш співвітчизник, святитель Тихон Задонський дуже повно розкриває і глибоко аналізує саму сутність посту. Він поділяє піст на тілесний і душевний.

«Є піст тілесний,— говорить святитель Задонський,— є піст і душевний. Тілесний піст є, коли тіло постить від їжі і пиття, а душевний піст, коли душа утримується від злих помислів, діл і слів» При цьому, поділяючи піст на тілесний і душевний, св. Тихон Задонський віддає явну перевагу посту душевному. На питайся про те, кого можна називати справжнім постником, він говорить: «Порядний постник є той, хто стримує себе від блуду, перелюбу та всякої нечистоти. Порядний постник є той, хто стримує себе від гніву, люті, злоби й помсти. Порядний постник є той, хто наклав на язик свій стриманість і здержує його від пустомовства, лихослів'я, марнослів'я, наклепу, осуду, лестощів, неправди і всякого лихомовства. Порядний постник є той, хто руки свої стримує від злодійства, крадіжок, грабування і серце своє — від чужих речей». Отже, за вченням св. Тихона Задонського, добрий, правдивий постник є той, хто відходить від усякого зла. Стримування від лихих вчинків, здержування язика від лихослів'я і збереження серця від лукавства — ось сутність посту, який святитель називає постом душевним.

Таким чином, на думку св. Тихона Задонського, піст християнина повинен бути не чимось іншим, як цілеспрямованою боротьбою із злом, він має бути добродіянням, збереженням душевної чистоти. Піст без християнських чеснот є балаканиною й лицемірством, подібним до благочестя фарисеїв і законників, що згадуються в Євангелії. Вони, вважаючи себе виконавцями законів, насправді відціджували комара, а верблюда ковтали, і не тільки не прийняли Христа, але й віддали його на смерть.

Проте св. Тихон Задонський не заперечує й тілесного посту, який може стати в пригоді на шляху до морального вдосконалення християнина, може сприяти його духовному зростанню, приборкуванню пристрастей. «Корисний для нас піст тілесний,— говорить святитель,— бо він допомагає умертвляти пристрасті». Отже, піст тілесний потрібний християнинові лише остільки, оскільки він «допомагає умертвляти пристрасті». У тих же випадках, коли пристрасті людини вже умертвлені віком або хворобою, християнинові треба особливу увагу приділяти посту духовному.

Відкидаючи помилкове уявлення про піст тілесний, бо він без посту духовного «є ніщо», св. Тихон Задонський говорить: «Багато хто постять тілом, але не постять душею; багато постять від їжі й пиття, але не постять від лихих помислів, діл і слів, і яка їм користь від того? Багато утримуються від м'яса, риби, від вина, але язиком своїм людей, подібних до себе, їдять, то яка їм від цього користь?.. Належний бо і правдивий піст є стримування від усякого зла». Цей погляд свій на піст св. Тихон Задонський обґрунтовує словами св. псалмоспівця і пророка Давида: «Ухиляйся від зла і чини добро» (Пс. 33. 15).

Говорячи про користь посту, про його спасенний вплив на душу християнина, св. Тихон Задонський твердить, що тілесний піст треба ставити в нерозривний зв'язок з постом душевним, який ніколи не повинен припинятися, а має бути нерозлучним супутником усього життя християнина. «Якщо хочеш, християнине, щоб тобі піст був на користь,— говорив він,— то, постуючи тілесно, постуй і душевно, і постуй завжди». «Наклади піст на лихі думки твої і примхи твої. Нехай постить розум твій від марних помислів. Нехай постить пам'ять твоя від злопам'ятності, нехай постить воля твоя від злого хотіння...».

Закінчує св. Тихон Задонський своє міркування про пісг посиланням на Святе Письмо, де Сам Господь через св. пророка Ісайю говорить про суть посту: «Ось піст, який Я обрав,— говорить Господь Бог, — розв'яжи окови неправди, розв'яжи пута ярма і пригноблених відпусти на волю.., поділи з голодним хліб твій, і бідних, що поневіряються, впусти в дім: коли побачиш нагого, вдягни, і від однокровного твого не ховайся» (Іс. 58. 6—7).

Протоієрей В.Коряк



Создан 14 апр 2013



Київська православна богословська академія cerkva-snt.at.ua свящ. Богдан Сливка Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату bogoslov.cv.ua